Юрій Письменний: «Добре слово краще за будь-які ліки»

Він пов’язав свою долю з медициною 40 років тому і назавжди, стверджує, що добре слово краще за будь-які ліки, любить тварин і працю на землі, пропагує здоровий спосіб життя власним прикладом. З нагоди прийдешнього Дня медичного працівника про те, чим живе медицина громади, розповів виконуючий обов’язки директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Піщанської ОТГ Юрієм Всеволодовичем Письменним.

– Юрію Всеволодовичу, Ви завжди мріяли стати лікарем і присвятити життя медицині?

– Не знаю, чи буду оригінальним у відповіді, але так, завжди. Певний вплив на вибір професії ще у дитинстві зробила моя бабуся, яка працювала лікарем у Новомосковській міській лікарні. Тож після закінчення у 1981 році Дніпропетровського медичного інституту я вже 40 років торую стежку медичною нивою. За фахом я – лікар-терапевт, маю спеціалізацію «Лікувальна справа». Майже два десятиліття працював у Новомосковській центральній районній лікарні, потім перейшов до міської, де обіймав посаду заступника головного лікаря з медичної частини, а у 2003 році очолив медзаклад. З травня 2019-го – виконуючий обов’язки директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Піщанської ОТГ.

– Розкажіть про підпорядкований Вам колектив.

– Колектив закладів ЦПМСД налічує 58 працівників, зокрема, 12 лікарів, у тому числі – 10 сімейних, 21 медичну сестру. Маємо 4 амбулаторії загальної практики-сімейної медицини і 5 фельдшерських пунктів. Серед медичних послуг, які вони надають, – лікування, профілактика найпоширеніших захворювань, надання невідкладної допомоги, лабораторне обстеження, направлення пацієнтів для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та інше.

– На Вашу думку, хорошим медиком є…?

– Спеціаліст, якому можна повністю довірити власне здоров’я та здоров’я своїх близьких. У нашому колективі трудяться саме такі фахівці, налаштовані на плідну роботу у часто нелегких умовах, зважаючи на пандемію та економічні реалії часу, котрі завжди пам’ятають, що нашу діяльність, як-то кажуть, оцінюють по кількості скарг: чим менше, тим краще ми працюємо.

– Що думаєте про медичну реформу?

– У своєму принципі медична реформа, здійснена в рамках децентралізації, має певні позитивні моменти. Вона налаштовує медичних працівників набагато краще виконувати свої функції, оскільки з її дією умови праці медицини первинного рівня змінилися. Приміром, на сьогодні зарплата у нашій сфері зросла майже втричі і суттєво відрізняється від попередньої.

Реформа сприяє також і самосвідомості пацієнтів. Коли людина уклала декларацію, обравши лікаря, якому довіряє і в якого бажає обслуговуватися, вона більше прислухатиметься до нього, свідоміше ставитиметься до власного здоров’я.

У свою чергу, пам’ятаючи, що межі досконалості немає, наші медики постійно навчаються – беруть участь у онлайн-курсах, тематичних навчаннях і семінарах, практичних конференціях, поглиблюючи свої медичні навички та знання. Намагаюся не відставати від колег і я: як співавтор медичного збірника міжнародного рівня підготував до друку статтю щодо лікування COVID-19. Словом, скільки лікарем працюєш, стільки часу навчайся та самовдосконалюйся.

– Якими здобутками може похвалитися Ваша установа?

– Найголовніше – нам вдалося зберегти колективи закладів, виконати вагому за обсягом роботу з підписання декларацій між лікарями і пацієнтами. Своє здоров’я медикам довірили 14 тисяч осіб, що говорить про повагу до людей у білих халатах, котрі здебільшого проживають поряд, в одному селі чи селищі.

Відомо, що медична допомога у сільській місцевості має свою специфіку, тому часто фахові медики обминають село десятою дорогою, спокушаючись на міські преференції. Однак нам вдалося влити у колектив «свіжу кров». У січні на посаду сімейного лікаря Знаменівської АЗПСМ було прийнято Анну Сергіївну Савченко. Нині вона закінчує проходження відповідних курсів і постійно працюватиме в селі.

Повернувся на малу батьківщину і головний лікар Знаменівської амбулаторії Віталій Олександрович Литвин, який до цього працював у обласній дитячій клінічній лікарні. Тож сподіваємося, що нашого полку прибуватиме і надалі.

– Щодо матеріально-технічної бази центру – чи в достатній мірі вона забезпечена?

– Потреба в розвитку устаткування існує загалом у медицині, тому й у нас вона, звісно, є. Адже для того, щоб лікар на селі міг працювати по-сучасному, він повинен мати всі умови для цього, у тому числі – й гідну оплату праці. Звісно, нас не залишено на самоті. Поряд з Національною службою охорони здоров’я України, яка робить виплати ЦПМСД за надані послуги, посильну допомогу й фінансування надає Піщанська сільська рада, для керівництва якої розвиток медичної галузі залишається одним із пріоритетів у роботі.

Однак ми не сидимо на шиї у місцевого бюджету. Приміром, за зароблені кошти придбали необхідний Знаменівській амбулаторії гематологічний аналізатор, беремо участь у різних грантових проектах, вишукуємо різні шляхи для вирішення нагальних питань медичної сфери громади тощо.

– Чи були у Вашій практиці ситуації, що запам’яталися найбільше?

– Таких випадків було декілька, в основному вони пов’язані з порятунком людей, коли необхідно було діяти миттєво, сконцентрувати усі сили. Як-то було під час дорожньо-транспортної пригоди, коли пасажирський мікроавтобус зіткнувся з вантажівкою поблизу Новомосковської швейної фабрики, або під час ДТП за участю шести постраждалих, котрих облило смолою.

– Яких принципів дотримуєтеся у професійній діяльності?

– По житті я вважаю, що чесність і доброзичливість у відносинах з людьми, пацієнтами – найважливіші якості, а ще впевнений, що добре слово краще за будь-які ліки. Цих принципів дотримуюсь і поважаю людей, які чинять так само.

– Як пропагуєте здоров’я і здоровий спосіб життя?

– Власним прикладом. Декілька років тому покинув палити, займаюся посильним фізичним навантаженням, адже живу у приватному секторі, люблю працювати на землі, намагаюся дотримуватися правильного режиму дня, щодня прогулююся зі своєю улюбленицею – бельгійською вівчаркою Гердою.

– Кого б могли назвати лікарем з великої літери?

– Безумовно, прикладом такої людини для мене є легендарна і відома у медицині особистість – Володимир Георгійович Ширінкін, який зробив величезний науковий прорив у діагностиці та лікуванні онкології, у надзвичайно складних умовах 90-х створив з «нуля» матеріально-технічну базу Дніпропетровського міського онкологічного центру. Багатьом речам, які притаманні моєму характеру, я навчився саме у Володимира Георгійовича.

– Ваші побажання колегам з нагоди Дня медичного працівника.

– Вельмишановні колеги! Щиро вітаю Вас зі спільним для усіх нас святом. Бажаю усім найміцнішого здоров’я, родинного затишку, гідної вашої нелегкої праці зарплати, нових професійних звершень, миру і людського тепла!